Вченим зі США вдалося проростити мохи та лишайники, які понад 400 років перебували під льодовиком канадського острова Ельсмір.
Група вчених під керівництвом Катерини Ла Фарж вивчала зміну клімату в канадському секторі Арктики.
Дослідники звернули увагу на те, що льодовик на острові Ельсмір за останні кілька сотень років відступив майже на 200 метрів. На кордоні з льодовиком серед мертвих рослин, які перебували під льодом сотні років, дослідники побачили плями свіжої зелені.
Радіовуглецевий аналіз показав, що ці мохи та лишайники росли близько 400-615 років тому, або до Малого льодовикового періоду (15-17 століття).
Вчені висадили зібрані мохи та лишайники в грунт і забезпечили оптимальний полив і освітлення. В результаті, 11 зразків проросли.
Ця властивість також допомагає мохоподібним вижити при низьких температурах. Крім того, навіть невелика кількість клітин мохів та лишайників здатна дати початок новій рослині.
Зір у живих організмів з'явився раніше, ніж прийнято вважати
Вчені з Великобританії та Ірландії заявили, що організми навчилися розрізняти світло раніше, ніж вважалося раніше.
До таких висновків учених навів аналіз генів, відповідальних за виробництво світлочутливих білків опсинів, і комп'ютерне моделювання їхнього розвитку в живих істот.
Раніше серед учених не було єдиної думки, щодо того, коли стародавні організми вперше знайшли здатність розрізняти світло.
До складу сітківки очей сучасних тварин і людини входять п'ять груп опсинів. Їхня функція полягає у перетворенні світла в електрохімічний сигнал, тим самим збуджуючи відповідні нейрони.
Група вчених під керівництвом Девіда Пізані з університету Брістоля вивчила ДНК губок виду Oscarella carmela і медуз, що належать до типу Стрекала (Cnidarians). Отримані дані допомогли дослідникам побудувати комп'ютерну модель, яка
... Читати далі »
"Дні науки" - це проект популяризації науки, започаткований у 2013 році молодими вченими Національної академії наук України та ГО "Наукова Унія". 2016 року до ініціативи долучилось більше десятка міст України, близько 200 наукових установ і більше 10 000 відвідувачів. Ініціатива набула такої популярності, що вперше отримала гранти! Участь у "Днях науки"приймають різноманітні наукові установи та окремі науковці – від науковців-природничників, викладачів, студентів, митців, екскурсоводів, до працівників біотехнологічних та аграрних компаній, натуралістів-аматорів, фотографів – в якості учасників заходів та/або відвідувачів. Формат заходів також є дуже різноманітним: дні відкритих дверей, тематичні наукові лекції, майстер-класи, фотоконкурси, покази, екскурсії, виставки фотографій, картин, вікторини, висадження дерев та квітів, вечори цікавих історій чи легенд. Завдяки таким ініціативам, як «Дні науки» пересічні гр
... Читати далі »
У дослідженнях, пов’язаних з антибіотиками, вже кілька десятиліть тягнувся безплідний період. Але схоже, що він нарешті добіг кінця - завдяки революційному відкриттю американських науковців.
Їхній новітній метод вирощування бактерій дав медицині 25 нових антибіотиків, один із яких вважають "дуже перспективним".
Попередній клас антибіотиків було відкрито близько 30 років тому.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature, назвали "революційним", причому фахівці вважають вже створені антибіотики лише "верхівкою айсберга".
Золотою порою у дослідженні антибіотиків були 1950-60-ті роки; після 1987 не винайшли жодного антибіотичного препарату, який би потрапив до рук лікарів.
Відтоді мікроби значно покращили свою резистентність. Зокрема, надзвичайно стійкою є бактерія туберкульозу, яка ігнорує майже все, чим намагаються побороти її лікарі.
Назад до ґрунту
Наукові співробітники Північно-Східного уні
... Читати далі »
Людина ніколи не дізнається, як саме утворилося життя, наголосили вчені.
Вчені висунули нову гіпотезу походження життя, згідно з якою молекули дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнових кислот (РНК) еволюціонували одночасно, повідомляється на сайті Інституту Скріппса.
Популярна нині теорія РНК-світу передбачає, що низка хімічних реакцій привела до утворення молекул рибонуклеїнових кислот, які самовідтворюються.
З плином часу вони стали виконувати функцію зберігання спадкової інформації і кодували амінокислотні послідовності білків. У якийсь момент цю роль взяла на себе ДНК.
Коли на сході України розпочався збройний конфлікт і величезна кількість родин з дітьми стали вимушеними переселенцями, виникло багато проблем з їхньою адаптацією на новому місці проживання. Частина дітей перебувала в стресі через побачене вдома, частина не могла звикнути до нової школи, вчителів, знайти нових друзів, у декого були усі ці та безліч інших проблем.
Тому представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні звернулося до Служби Європейської Комісії з гуманітарної допомоги та громадянського захисту (ЕСНО) по допомогу у фінансуванні проекту «Вчимося жити разом».
Ця організація (Служба Європейської Комісії з гуманітарної
... Читати далі »