У наш час іде активна роботизація суспільного життя та виробництва; досить часто ми чуємо про різноманітні наукові проекти, метою яких є створення робота, що був би здатний замінити ті чи інші людські функції.  Однак буває і навпаки – не залишаються в стороні так звані «біокомп’ютери»: вчені з Массачусетса приголомшили світ тим, що змогли запрограмувати бактерію так, щоб вона виконувала ряд функцій калькулятора. Тепер одноклітинний організм може ділити, множити, а також обчислювати логарифми та добувати квадратні корені.

«Роботизація» бактерії була досягнута шляхом певних змін у її генофонді,а як результат – створення схем, які могли б виконувати вказані арифметичні дії набагато швидше за будь-які відомі на сьогоднішній день біокомп’ютери. Звичайно, така ідея – не просто витівка божевільних вчених, а цілком виправдане і обдумане рішення.  Справа в тому, що штучні цифрові схеми, які, наприклад, добувають квадратні корені, використовують не менше 100 логічних елементів, тоді як аналогові схеми, створені за допомогою одноклітинної бактерії – лише 2 (було використано два ланцюжки, які за рахунок генів виробляють зелений флуоресцентний білок). Рехул Сарпешкер, один з учасників проекту, засвідчує, що створення аналогів цифрових схем всередині живих клітин могло б спричинити необхідність більш глибокого втручання у генофонд організму, що зумовило б повну його нежиттєздатність. До того ж, використання аналогових схем дає більш точні обчислення, аніж при використанні цифрової дискретної логіки; остання працює з інформацією, закодованою у вигляді нулів та одиниць, в той час як «розумна бактерія» може проводити операції з неперервним потоком даних і враховувати проміжні значення.

Серед недоліків піддослідної бактерії – обмеження, що стосуються діапазону вхідних значень і результатів обчислень, який на даний момент становить від 0 до 10000 одиниць. Та це не єдине, в чому представники Массачусетського технологічного інституту планують вдосконалюватись; у їх планах також створення аналогових обчислювальних схем не лише в мікроорганізмах, а й у клітинах більш складних організмів, зокрема ссавців. Окрім того, однією з важливих цілей є за програмування біокомп’ютера на виконання складніших обчислень .